Учителю як керівнику навчального процесу слід створювати проблеми, загострювати суперечності і спрямовувати діяльність учнів на їх розв’язання. Бо ніщо так не притупляє і не гальмує інтелектуальну діяльність дітей, як одноманітність її проявів. Це вимагає уміння керувати всіма видами навчально-пізнавальної діяльності. Інформація, одержувана учнями, повинна викликати подив, збуджувати нервові механізми дитини.
У шостому класі вивчаються теми “Міфи Стародавньої Греції” і “Поеми Гомера”, “Іліада” й “Одіссеї”. Що б ти міг розповісти класові, мені? Щоб відповісти на проблемні питання, не можна обмежитися тільки підручником. У процесі позакласного читання потрібно дістати нові відомості й факти, класифікувати їх, відібрати ті, які повчальні для всіх.
Першим кроком у встановленні контакту з учнями і мобілізації їх на активну діяльність на самому уроці є пояснення його мети.
А що ж далі? Дати учневі готові знання або на самому початку поставити його перед необхідністю самому відшукати істину ? Творчість учня починається з того, що він сам пробує щось відкрити.
Як важливо доброзичливо, навіть з симпатією, більше того – з любов’ю, а не як стороння людини спостерігати за першими кроками учня по дорозі пізнання! Саме таке ставлення дає дитині сили, потрібні для відкриття світу.
Творчі, самостійні роботи, розраховані на сили і можливості окремих учнів, заочні уроки-екскурсії, уроки-подорожі, конкурсні завдання, дискути, конференції, бесіди з елементами розповіді, або розповідь з елементами бесіди, заслуховування заздалегідь підготовлених учнівських виступів, використання наочності та ТЗН, дидактичного матеріалу – ці та інші активні форми роботи, які застосовуються, зовсім не як самоціль, а засіб виховання, шлях до душі і серця учнів. Адже знання самі по собі мало варті, якщо вони не пропущені через серце, якщо вони не викликають прагнення до високих ідеалів, бажання служити загальному благу, яке повинно бути потребою душі, умовою особистого щастя.
Важливо не дати дітям якомога більшу суму знань, а навчити дітей вчитися, а найголовніше виховати людину моральну. Потрібно, щоб учні усвідомили себе як продовження тих, хто був до нас, і задумались над своїм продовженням.
Думка про те, що учень повинен бути активним у навчанні, утвердилась в педагогіці дуже давно. Ще Сократ привчав своїх учнів до самостійного мислення, до уміння самостійно й активно працювати, шукати істину.
Завдання вчителя історії – підвищувати ефективність та якість навчальної і виховної роботи, прагнути, щоб кожний урок сприяв розвитку пізнавальних інтересів учнів і здобуття ними навичок самостійного поповнення знань, формував свідомого громадянина України.
Вирішенню цього завдання, всебічній активізації самостійного, творчого мислення школярів відводиться використання історичних ігор.
Історичні ігри не тільки помагають відтворити і зв’язати в єдине ціле уявлення про ту чи іншу епохи, вони надихають учнів, успіх в історичній грі приносить дітям почуття радості і задоволення.
Історичні ігри можна розділити на дві групи.
Перша група – малі історичні ігри, розраховані на участь 2-6, а інколи навіть і одного учня. Вони прекрасно описані у всіх виданнях книги Г.О. Кулагіної «100 ігор по історії». Це кросворди, чайнворди, вікторини, історичне доміно, чайндат, чайнворди, хронологічні ігри, подорожі по картах і т.п.
Але учні можуть самі складати кросворди, придумувати свої ігри. Не секрет, що вони інколи погано знають географічну карту, а історичну ще гірше, їм надоїдає одноманітність роботи з нею. Щоб підтримати елемент інтересу, треба урізноманітнити цей вид діяльності. Ми пропонуємо учням пограти в «мовчанку». Один учень мовчки показує географічний пункт або об’єкт на карті, а другий мовчки піднімає руку і, отримавши дозвіл вчителя, пише назву на дошці. Хто порушив тишину, вибуває з гри.
Учням складно вивчити велику кількість дат. Тут можна використовувати різні способи ігрового характеру. Наприклад, пропонуємо переставити цифри так, щоб вийшла історична дата, або із виписаних на дошці цифр складають історичну дату.
Ще один приклад. В коробці знаходяться карточки з датами. До кожної карточки прикріплена скрепка. Карточки вирізані у вигляді рибок. Хто спіймав рибку, має розповісти про відповідну історичну подію. Учням цікаво знаходити помилки в описі історичної події або продовжувати перервану розповідь.
До другої групи ігор, що вимагають участі всіх, а то і декількох класів, відносяться історичні конкурси. Створюються дві команди (як правило, з двох класів). Вони готують домашні завдання: усні питання-загадки, загадкові малюнки, німі сцени, зміст яких потрібно розгадати команді-суперниці. Команди вибирають назви і девіз, випускають газети, готують концертні номери. Проводиться конкурс капітанів і болільників. Журі оцінює успіх кожної команди і вручає премії.
Організація ігрової діяльності сприяє вивченню матеріалу, його закріпленню і повторенню, розвитку пам’яті та уяви школярів. Хочу ознайомити із методикою проведення деяких ігор, які використовую на уроках 5 – 8 класах.
«Турнір ораторів». Декілька дітей роблять повідомлення по одній, раніше запропонованій темі. Наприклад: «Стародавня Індія та Китай». Судить конкурс вчитель або вибране класом журі. Оцінюються не тільки знання, але і вміння говорити переконливо, послідовно.
Конкурс розповідей за картинами. Можна використовувати навчальні картини, ілюстрації підручника наклеєні на картон.
«Конкурс Мюнхаузенів». Учні придумують розповідь про неймовірний випадок, який нібито був в ту ти іншу епоху. Завдання школярів, що слухають оповідачів, - найти правдоподібні деталі і оцінити цікаву розповідь.
Конкурс знавців крилатих висловів. («Троянський кінь», «ахілесова п’ята», «нитка Аріадни» і т.п.). Учні пояснюють походження цих висловів та їх зміст.
Урок запитань і відповідей. Школярі – організатори конкурсу (5-6 дітей) – попередньо складають і збирають питання. До питань додаються відповіді. Правильність відповіді оцінює вибране учнями журі.
Вчитель пропонує учневі карточки з малюнками і просить розкласти їх в логічній або в хронологічній послідовності. Типовий набір карточок для одного з таких завдань: утворення держави, виникнення експлуатації, майнової нерівності між людьми, поява надлишків підвищення продуктивності праці, удосконалення знарядь праці. Можна добавити декілька не вписаних в логічну схему карточок і запропонувати знайти лишні ланки.
Конкурс «Із словника історика». Групам пропонується завдання: розкрити зміст історичних термінів, дати характеристику історичним діячам, подіям.
Завдання «Юним архіологам». Групам учнів (4-6 чол.) роздаються карточки з текстом приблизно такого змісту: «Археологи під час розкопок знайшли … Які висновки можна зробити на основі цих знахідок?»
«Базар головоломок». Учні вдома складають кросворди, шаради, чайнворди і т.п., і на уроці розглядають їх. Працювати можна індивідуально або в групах. Дозволяється користуватися підручником, картами.
Гра «Звідки це?» Учасникам роздаються предмети, наприклад, чай, цукор, скло, шовк, бавовна, папір, компас. Учні повинні розповісти, коли людина вперше стала користуватися цими предметами, де вони були винайдені.
Гра «Пізнай подію». Учасникам гри роздаються листочки з наклеєними на них фрагментами контурної гри. Учні повинні згадати яку-небудь подію, що була в тому чи іншому місці, назвати її дату.
Гра «Найди вірну відповідь». З групи подій, названих дат, що стосуються теми, учні знаходять вірну відповідь. Рекомендовано для учнів 5-7 класів.
Гра «Що? Де? Коли?» Це може бути гра для учнів 5-8 класів. Перед грою визначаються «знатоки», які набирають команди, учасники розсідаються за парти по командам. Одна команда залишається біля дошки. Їй задають питання по всій вивченій темі представники інших команд. Обговорення питання командою складає 20 секунд, відповідає 1 учень. Команда грає до першої невірної відповіді, після чого надає місце біля дошки 2-й команді. Гра продовжується 20 – 25 хвилин.
Гра «Не відіслана депеша». На де-яких уроках можна запропонувати школярам карточки з «невідправленими посланнями». Діти відповідають на питання, коли, звідки і ким могло бути відправлено це повідомлення. В одних випадках можна назвати точну дату і ім’я історичного діяча – можливого автора послання, в інших вказати, до якої соціальної або професійної групи могла належати людина, що написала «депешу», в якому столітті вона жила.
Гра «Пошук». Мета гри – полегшити засвоєння нових дат, імен, термінів. Гра проводиться в кінці уроку протягом декількох хвилин. Вчитель визначає трьох асистентів і ділить клас на 3-4 команди. Учні шукають в підручнику нові дати, назви, терміни. Через одну хвилину вчитель починає опитування. За кожну вірну відповідь команді виставляється один бал, за невірну відповідь один бал знімається. В кінці гри визначається переможець. Доцільно проводити гру по темах у 6 – 8 класах.
Гра «Дата». Вчитель перед початком гри ділить клас на команди (краще всього по рядах) і визначає асистентів. Учням, що сидять за останніми партами в кожному ряду, дається аркуш паперу, на якому стоїть номер команди. Учень пише на листку любу дату, що зв’язана з пройденим матеріалом і передає листок учню, що сидить попереду. Той пише дату і передає наступному. Якщо учень не згадає ніякої дати, він передає папір наступному, нічого не написавши. Користуватись підручником або зошитами не дозволяється. Гра продовжується рівно 1 хвилину. Асистенти збирають листки, перевіряють, чи вірно записані дати, проводять підрахунки і визначають команду-переможницю.
Замість дат на листках можна записувати імена історичних діячів, терміни або географічні назви.
Гра «Питання - відповідь». Мета гри – повторення і закріплення вивченого матеріалу. Ця гра також проводиться в кінці уроку протягом декількох хвилин. Асистенти роздають всім учням листки. Учні по команді вчителя записують свої прізвища, формують любе питання з вивченого матеріалу. (Наприклад: яка подія відбулася у 1812 році? Хто такий Наполеон? Яка російська армія воювала на Україні проти Наполеона у 1812 році?).
Асистенти збирають листки, перемішують їх і роздають знову. Учні, отримавши аркуші з питаннями, пишуть на другій стороні своє прізвище і відповідають на питання. Асистенти через хвилину знову збирають, сідають за останню парту і оцінюють роботу. Частина відповідей зачитується і аналізується вчителем і учнями. Можна проводити цю гру на уроках у 10 класі з історії України по темі: «Радянська модернізація України (1928-39 р.р.)», «Українська революція», «Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1913-20 р.р.)».
Історичний аукціон. Перед вивченням теми «Географічні відкриття» учні 8 класу були попереджені про те, що на повторювально-узагальнюючому уроці по цій темі буде проведена гра-аукціон. Аукціон - це особливий спосіб продажі товарів. Предмет попередньо виставляється для огляду. Називається його першопочаткова ціна. Той, хто хоче його купити, цю ціну підвищує. Товар продається тому, хто дає на нього найвищу ціну. На нашому аукціоні можна купити каравелу, гармату, календар майя, компас, щоденник Колумба. Наприклад продається гармата. Всі бажаючі її купити по черзі розповідають про неї те, що зуміли дізнатись, готуючись до аукціону. Той, хто на думку журі, покаже кращі знання предмету, стає володарем гармати й отримує оцінку «відмінно». Всім, хто прийняв участь у грі виставляються оцінки залежно від якості знань.
Учням раніше запропоновано список книг, в яких вони могли найти потрібні їм повідомлення. В бібліотеці підготовлено виставку літератури.
На уроці-аукціоні вчитель стоїть за столом і показує предмет, що продає. Вислухавши одного учня, вчитель ударяє дерев’яним молоточком по столу і питає «Хто знає більше?». Предмет вручається переможцю, якого визначить журі. В склад журі запрошуються вчителі історії, вчитель географії, учень 11 класу.
Для аукціона на шкільні гроші було куплено компас, карту Америки, маску-сувенір, будильник-сувенір, гру-конструктор, іграшки - гармату та рушницю, альбом (для щоденника Колумба), і яскраво оформлений календар.
Немає коментарів:
Дописати коментар